Якщо учень у школі не навчився сам нічого творити, то і в житті він завжди буде лише наслідувати, копіювати...

Л. Толстой

Суспільству потрібні люди, які вміють вчитися самостійно, здатні ставити перед собою цілі і досягати їх, шукати і знаходити необхідну інформацію для вирішення тих чи інших проблем, використовуючи для цього різноманітні джерела. Зрозуміло, що вирішення таких освітніх завдань вимагає від вчителів школи більших зусиль, ніж при звичайному передаванні учневі певної суми різноманітних знань.

Актуальність методу проектів у наші дні обумовлюється насамперед необхідністю розуміти зміст і призначення своєї роботи, самостійно ставити професійні цілі і задачі, продумувати засоби їх здійснення  і багато чого іншого, що входить в зміст проекту.

В даний час метод проектів усе частіше розглядають як систему навчання, при котрій учні здобувають знання й уміння в процесі планування і виконання поступово ускладнений практичних завдань проектів.

«Уміння проектувати у великому й малому, вибрати найбільш оптимальні, у той же час конкурентоспроможні варіанти розвитку. Цьому й навчає метод проектів» (В.Жарковська, В.Симоненко).

Що ми розуміємо під методом проектів.

Розглядаючи еволюцію методів навчання, слід відмітити, що метод проектів відомий ще у двадцяті роки ХХ сторіччя. Більш того, починаючи з доби Відродження, в системі розвитку методів навчання чітко виділялася тенденція до активізації навчання, узгодження його з потребами життя та особливостями дитячої вдачі. На основі концепції прагматизму американського педагога Дж. Дьюї його послідовник В. Килпатрик розробив “проектну систему навчання.

         Які ж ознаки методу проектів? Перш за все, повна та органічна узгодженість навчання з життям, з інтересами учня, включаючи не лише інтелектуальні, а й іншого порядку. З іншого боку — практична спрямованість навчання та зв’язок його з життям дитини в цілому.

         У кінцевому результаті відбувається активний процес розвитку мислення технологічного, але з опорою на науку.

Розвитку мислення старшокласників приділяєть­ся значна увага, оскільки за психологічними до­слідженнями в цьому віці у них:

• формується активна життєва позиція;

• стає більш свідомим ставлення до вибору май­бутньої професії;

• різко зростає потреба у контролі та самокон­тролі;

• мислення стає більш абстрактним, глибоким, різнобічним;

• виникає потреба в інтелектуальній діяльності;

• зростає значущість процесу навчання, його ці­лей, задач, форм і методів;

• змінюється мотивація навчання, трансформу­ється співвідношення оцінки і самооцінки.

Таким чином, самосвідомість старшокласників переходить на більш високий рівень, що прояв­ляється у поглибленні самоконтролю, самооцінки, прагненні до самостійності та самовдосконалення. Потреба в саморегуляції, тобто в управлінні розвит­ком особистості, — важлива вікова особливість стар­шокласників, яку необхідно враховувати при орган­ізації навчального процесу.

Майже паралельно з розробками американських педагогів ідеї практичного навчання виникли і в Росії. Велику увагу методу проектів приділяли засновники С.Т.Шацький,  В.Петрова, В.Н.Шульгін. Радянські педагоги вважали, що критично опрацьований метод проектів зможе забезпечити розвиток творчої ініціативи та самостійності учнів у навчанні.

Детальніше